Звичайно можна. Більше того, останнім часом така тенденція все більше набирає популярності. Багато хто вже не вірить у забобони. Крім усього цього, багато таких рішень бажають позбавити своїх родичів турбот і матеріальних витрат на виготовлення та встановлення пам'ятника. При цьому встановлювати пам'ятник одразу не потрібно: він може зберігатись у нас абсолютно безкоштовно необмежену кількість часу.

При виготовленні та встановленні пам'ятників ми обов'язково надаємо гарантію!

Як документи, що підтверджують гарантійні зобов'язання, виступають договір на надання послуг, квитанція або інший документ про 100% оплату, а також акт виконаних робіт.

При настанні гарантійного випадку в рамках зазначеного часу ми усуваємо проблему власними силами без додаткової оплати з боку клієнта.

Не рекомендується ставити пам'ятник у перші шість місяців після похорону. Оптимальний термін для встановлення пам'ятника на могилу – від півроку до року. За цей період земля осідає на 60-80%, що унеможливлює перекос пам'ятника.

Але все ж таки багато залежить не тільки від землі, а й від погодних умов. Тому багато хто не ризикує і воліє замовити пам'ятник через рік після похорону.

Якщо минуло більше часу, це також непогано. Так як чим більше часу для усадки землі, тим надійніше стоятиме надгробок. Наприклад, вже через 5 років цілком може згнити дерев'яну труну, через що відбувається невелика усадка. Встановлення пам'ятника на кладовищі у цьому випадку дає 100% гарантію, що він простоїть не один десяток років.

Відповідальний за поховання – це той, на ім'я якого оформлена могила і хто має паспорт поховання. Ця особа має право на встановлення всіх надмогильних споруд: пам'ятника, огорожі, столу з лавкою та інших. Без його згоди інші родичі не можуть встановлювати на могилі жодних споруд. Зазвичай це право має найближчий родич; право бути відповідальним можна передати за допомогою заяви до адміністрації кладовища.

Закритим кладовище називається, якщо на ньому більше немає вільних ділянок (не місць, куди можна підпоховати родича вже похованої людини, а саме ділянок). Підпоховання на такі кладовища можливе, якщо: 1) там є споріднене підпоховання та вільне місце поряд з ним; 2) там є безхазяйні могили, звідки можна ексгумувати останки (для цього на могилі не повинно стояти пам'ятника, а також за нею протягом 25 років не повинно здійснюватись догляд).

Основні відмінності – це колірний спектр та складність у догляді. Мармур зазвичай має білий або світло-сірий відтінок з сірими прожилками, граніти варіюються від світло-сірих до темно-червоних і коричневих. Крім того, є габро-діабаз, який неправильно називають чорним гранітом (це інша порода, хоч зовні дуже схожа на граніт). За мармуром складніше доглядати, тому що доведеться захищати його від вологи ретельніше, ніж граніти та габро – для цього існують спеціальні засоби. При правильному догляді всі матеріали спокійно є десятиліттями, не втрачаючи привабливого вигляду.

Пам'ятник на двох – це монолітний, часто горизонтально розташований камінь, на якому розміщуються фотографії та імена похованих під ним людей. Найчастіше це – подружжя. Якщо ж поруч поховані батько і дитина, а також брати/сестри або інші родичі, часто ставиться подвійний пам'ятник – дві стели на одній тумбі.

Більшість ділянок мають стандартні розміри 180 на 200 сантиметрів. Якщо на похованні вже встановлена огорожа, можна зробити вимірювання по ній, проте найнадійнішим способом буде звернутися до адміністрації кладовища, щоб уточнити розміри території. Якщо у вас є паспорт поховання, потрібну цифру можна подивитися там.

Цоколь - це бетонна заливка по периметру ділянки або по всій території. У першому варіанті цоколь служитиме «фундаментом» для огорожі (якщо обрано такий посилений спосіб встановлення), у другому – для укладання гранітної плитки.

Гранітна плитка «проживе» в кілька разів довше за тротуарну. Крім того, гранітна плитка має куди ширшу кольорову гаму, і виглядає набагато цікавіше, ніж бетонні «відбитки» сірого або червоного кольорів.

Найчастіше можна обмежитись звичайною установкою, коли в землю монтується металевий штифт, а на нього «саджається» тумба та стела (така ж історія відбувається і з квітником). Однак на слабких ґрунтах або в тому випадку, якщо пам'ятник має велику вагу, рекомендується заливати невеликий додатковий фундамент під тумбу – саме такий тип монтажу називається посиленим.

Найпростіші у догляді – це кольорові граніти та габро (габро-діабаз та Shanxi Black). Їх потрібно лише протирати слабким мильним розчином, а то й просто сухою чистою тканиною. Також можна (але необов'язково) натирати їх спеціальними засобами для полірування – такі можна знайти у будівельних та автомобільних магазинах. А от із мармуром, який має пористу структуру, доведеться повозитися: його точно слід періодично обробляти таким спецзасобом, а також захисними складами від появи моху та плісняви.

Компанія працює більш ніж 12 років, великий досвід співробітників;

Широкий асортимент послуг та товарів;

Ми надаємо гарантію на товар та всі виконані роботи;

Маємо багато позитивних відгуків та рекомендацій від наших замовників;

Адекватні ціни.